Опис
Дорогі бабусю і дідусю! Прошу більше не звертатися до вашої покірної слуги на ім’я Каліфорнія, бо Каліфорнія Морнінг Віппл — дурне ім’я навіть для качки, не те що для дівчини. Тепер я називаю себе Люсі. Не можу я ненавидіти Каліфорнію і бути Каліфорнією. Знаю, ви зрозумієте. Каліфорнія не пасує Люсі Віппл — ні ім’я, ні місце. Але переїзд на Захід, до каліфорнійського Лакі-Діґґінса, був здійсненою мрією її мами. І тепер брат Б’ютт і сестри Прері та Сьєрра, схоже, теж у душі стали людьми Заходу. А для Люсі Лакі-Діґґінс — ніяке не місто, а купка благеньких наметів і золотошукачів, що спльовують тютюн. Навіть золото, яке, за маминими словами, просто лежало собі в полях, ніяк не знаходиться. А найгірше — тут немає жодної бібліотеки! Хай йому грець! Тож Люсі присягається бути геть нещасною, доки не зможе дременути назад на Схід, де їй і місце. Але Люсі Каліфорнію Морнінг Віппл, можливо, чекає несподіванка — бо дім набагато ближче, ніж вона думає… Коли овдовіла мама Каліфорнії Морнінг Віппл зриває родину з насидженого місця в затишному Массачусетсі й перевозить до суворого табору золотошукачів Лакі-Діґґінс у горах Сьєрра-Невада, Каліфорнія Морнінг обурюється цим переворотом у житті. Відчайдушно бажаючи хоч щось у своєму житті вирішувати самій, вона бере собі ім’я Люсі — і вже як Люсі росте й змінюється в цьому дивному і складному новому середовищі. Тут Карен Кушман оживляє барвисту картину американської золотої лихоманки так само, як раніше зробила це із середньовічною Англією у двох попередніх книжках — «Кетрін на прізвисько Пташка» та «Учениця повитухи», які отримали відповідно почесну відзнаку Ньюбері та медаль Ньюбері.


Відгуки
Відгуків немає, поки що.